Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тапчан

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тапчан
Берлін: Українське слово, 1924

Тапча́н, на́, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Св. Л. 11. Ум. Тапча́ник, тапча́нчик.