Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тарадайка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тарадайка
Берлін: Українське слово, 1924

Тарада́йка, ки, ж. Родъ экипажа. Котл. Ен. VI. 33. Їхала Хима з Русалима білою кобилою: тарадайка торкоче, кобила бігти не хоче. Ном. № 11439. Ум. Тарада́єчка.