Словарь української мови (1924)/тарадайка
Зовнішній вигляд
◀ тарагунитися | Словарь української мови Т тарадайка |
тарадайчина ▶ |
|
Тарада́йка, ки, ж. Родъ экипажа. Котл. Ен. VI. 33. Їхала Хима з Русалима білою кобилою: тарадайка торкоче, кобила бігти не хоче. Ном. № 11439. Ум. Тарада́єчка.