Словарь української мови (1924)/тарапата

by Борис Грінченко

◀ тараня

Словарь української мови Борис Грінченко Т тарапата

тарапать ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тарапа́та, ти, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36. 2) Хлопоты, безпокойство. Не старіють літа, тільки тарапата. Ном. № 7218. Ум. Тарапа́тка, тарапа́точка.