Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тарарахнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тарарахнути
Берлін: Українське слово, 1924

Тарара́хнути, ну, неш, гл. 1) Нанести ударъ, сопровождающійся продолжительнымъ шумомъ. Шейк. 2) Упасть съ шумомъ. Шейк.