Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тарахкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тарахкати
Берлін: Українське слово, 1924

Тара́хкати, каю, єш, гл. Стучать, ударять, грохотать. Тепер собі тарахкай із гармат. К. ПС. 147.