Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тарахнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тарахнути
Берлін: Українське слово, 1924

Тара́хнути, ну, неш, гл. 1) Стукнуть, бросить съ шумомъ на землю. 2) Ударить. Яким тарахнув кулаком по столу. Левиц. I. 281.