Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тарахтати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тарахтати
Берлін: Українське слово, 1924

Тарахта́ти, та́ю, єш, гл. Грохотать. Грімить і тарахтає. К. Іов. 81. Тая буря не унімала, а все злійш громом по небу тарахтала. Макс. (1849), 28.