Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тарготіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тарготіти
Берлін: Українське слово, 1924

Тарготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. = Торохтіти. Круг (у гончара) тарготить. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.