Словарь української мови (1924)/татуньо

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
татуньо
Берлін: Українське слово, 1924

Тату́ньо, ня, м. Ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Шейк. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? О. 1862. IX. 52, 53. Ум. Тату́ненько, тату́нейко, тату́нечко.