Словарь української мови (1924)/таця

by Борис Грінченко

◀ тахтарити

Словарь української мови Борис Грінченко Т таця

тачати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Та́ця, ці, ж. 1) Подносъ. К. МБ. XI. 147. Кругом стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті і кришталеві кубки, коновки, пляшки, таці. К. ЧР. 38. 2) Ди́ка та́ця. Раст. Senecio umbrosus W. et Kit. Шейк. Ум. Та́цька, та́цечка.