Словарь української мови (1924)/таємниця
| ◀ таємний | Словарь української мови Т таємниця |
таємничий ▶ |
|
Таємни́ця, ці, ж. 1) Секретное мѣсто. 2) Тайна. Маю я їдну таємницю, але ніхто її від мене не возьме. Шейк.
| ◀ таємний | Словарь української мови Борис Грінченко Т таємниця |
таємничий ▶ |
|
Словарь української мови — Т
таємниця
Борис Грінченко
1924
Таємни́ця, ці, ж. 1) Секретное мѣсто. 2) Тайна. Маю я їдну таємницю, але ніхто її від мене не возьме. Шейк.