Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/таємниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
таємниця
Берлін: Українське слово, 1924

Таємни́ця, ці, ж. 1) Секретное мѣсто. 2) Тайна. Маю я їдну таємницю, але ніхто її від мене не возьме. Шейк.