Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/таїти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
таїти
Берлін: Українське слово, 1924

Таїти, таю́, ї́ш, гл. Таить, скрывать, не обнаруживать. Нічого гріха таїти. Ном. № 7437. Таїть у серці зло. К. Псал. 100. Гріхів не тайте. АД. I. 177.