Словарь української мови (1924)/темніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
темніти
Берлін: Українське слово, 1924

Темні́ти, ні́ю, єш, гл. 1) Темнѣть, становиться темнымъ. 2) Слѣпнуть. 3) безл. Темнѣть, вечерѣть, смеркаться. Сонечко зайшло і на дворі почало вже темніти. Левиц. I. 17.