Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/теребій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
теребій
Берлін: Українське слово, 1924

Теребі́й, бія́, м. Ѣдокъ, ѣдунъ. Недоїдки свідчили, що тут були люде та ще й добрі теребії. Св. Л. 223.