Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/теревенити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
теревенити
Берлін: Українське слово, 1924

Тереве́нити, ню, ниш, гл. Разсказывать бредни, пустяки. А ще сміє теревенити моїм синам, що польська мова як не тепер, то швидко буде потрібна на Вкраїні. Левиц. I. 149.