Словарь української мови (1924)/теркотати
Зовнішній вигляд
◀ теркила | Словарь української мови Т теркотати |
теркотіти ▶ |
|
Теркота́ти, чу́, чеш, гл. = Торохтіти. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче. Ном. № 11439.