Словарь української мови (1924)/термін
Зовнішній вигляд
◀ терментина | Словарь української мови Т термін |
термінування ▶ |
|
Те́рмін, ну, м. Срокъ, опредѣленное время. Которий забариться і не прибуде в термін, той не утече значного військового карання. Кост. Ч. 3.