Словарь української мови (1924)/термінувати
| ◀ термінування | Словарь української мови Т термінувати |
терміта ▶ |
|
Термінува́ти, ну́ю, єш, гл. Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). Я термінував п'ять літ, заким визволили в челядники. Шейк.