Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/терміття

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
терміття
Берлін: Українське слово, 1924

Термі́ття, тя, с. Кострика, твердыя части пеньки и льна. Глухов. у. Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете. Уман. у.