Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/терновий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
терновий
Берлін: Українське слово, 1924

Терно́вий, а, е. Относящійся къ терну, изъ терна. Терновий кущ. Рудч. Ск. I. 96. Мережані ярма, тернові занози. Рудч. Чп. 129.