Словарь української мови (1924)/тернівка

by Борис Грінченко

◀ терничок

Словарь української мови Борис Грінченко Т тернівка

терно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Терні́вка, ки, ж. 1) Наливка изъ терна. Мкр. Г. 34. Вип'єм з півкварти тернівки або що. Греб. 304. 2) мн. Раст. Prunus institia L. Вх. Зн. 69. Ум. Терні́вочка.