Словарь української мови (1924)/тертися

by Борис Грінченко

◀ терти

Словарь української мови Борис Грінченко Т тертися

тертиця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Те́ртися, тру́ся, тре́шся, гл. 1) Тереться. Колесо треться. Ком. II. 2) Тереться, постоянно быть гдѣ. Тертися по під вікнами. Левиц. Поміж пани треться, то всякого дива наслухається. Св. Л. 82. 3) О рыбахъ: метать икру. Шух. I. 225.