Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/терхівка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
терхівка
Берлін: Українське слово, 1924

Терхі́вка, ки, ж. = Терх 1. Ум. Терхі́вонька, терхі́вочка. Ой їхала гуцулонька з верху, з полонини, загубила терхівочку з сивої кобили. Гол. II. 250.