Словарь української мови (1924)/тесля

by Борис Грінченко

◀ теслювати

Словарь української мови Борис Грінченко Т тесля

тесляр ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Те́сля, лі, м. 1) Плотникъ. Котл. Ен. VI. 48. Єв. Мр. VI. 3. 2) ж. = Теслиця. Вх. Зн. 69. Ум. Те́слик, те́сличок, тесе́льчик. В лісі, лісі буковім ой ішло, йшло два тесельчики, сікуть, рубають санбір деревце. Лукаш. 157.