Словарь української мови (1924)/тетеря

by Борис Грінченко

◀ тетерчин

Словарь української мови Борис Грінченко Т тетеря

тетівка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тете́ря, рі, ж. 1) = Тетерка. Як дома кури, так у лісі тетеря. Ном. № 10265. 2) Родъ кушанья: а) изъ муки; б) изъ сухарей. Чуб. VII. 440. КС. 1883. XI. 505. Троянцям всім дали тетері. Котл. Ен. II. 8. Ум. Тете́рька, тете́ренька, тете́речка. Чуб. IV. 233.

Тетеря́, ря́ти, с. Птенецъ тетерки. Повна хата тетерят, та нікуди й не летять. Ном. стр. 295, № 151.