Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тибель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тибель
Берлін: Українське слово, 1924

Ти́бель, бля, м. Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. I. 88. Рудч. Чп. 249. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. Грин. I. 220.