Словарь української мови (1924)/тибель
Зовнішній вигляд
◀ ти | Словарь української мови Т тибель |
тигитка ▶ |
|
Ти́бель, бля, м. Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. I. 88. Рудч. Чп. 249. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. Грин. I. 220.