Словарь української мови (1924)/тил
Зовнішній вигляд
◀ тикнути | Словарь української мови Т тил |
тилатий ▶ |
|
Тил, лу, м. 1) Задняя часть, сторона чего нибудь. Шейк. 2) Прикладъ? Бачиш рушницю? Так тобі тилом і дам. НВолын. у. Ум. Тило́к, тило́чок.