Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тиркута

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тиркута
Берлін: Українське слово, 1924

Тирку́та, ти, тирку́шка, ки, ж. Пт. Glareola melanobera. Драг. 6. Шейк.