Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тирлиґач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тирлиґач
Берлін: Українське слово, 1924

Тирли́ґач, ча, м. Плохой музыкантъ, преимущественно скрипачъ. О. 1861. X. Св. 60.