Словарь української мови (1924)/тирса

by Борис Грінченко

◀ тирлуватися

Словарь української мови Борис Грінченко Т тирса

тиртак ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ти́рса, си, ж. 1) Древесные опилки. Вас. 211. 2) Раст. Ковыль, Stipa capillata L. Анн. 344. Жита похилились, де паслися ваші коні, де тирса шуміла. Шевч.