Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тирхати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тирхати
Берлін: Українське слово, 1924

Ти́рхати, хаю, єш, гл. Приводить въ безпорядокъ, разбрасывать. Вх. Зн. 69. Шейк.