Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/титарювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
титарювати
Берлін: Українське слово, 1924

Титарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Быть церковнымъ старостой. Мій дядько тоді титарював. О. 1862. V. 110.