Словарь української мови (1924)/тихомирити
Зовнішній вигляд
◀ тиховіддя | Словарь української мови Т тихомирити |
тихомиритися ▶ |
|
Тихоми́рити, рю, риш, гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70.
◀ тиховіддя | Словарь української мови Борис Грінченко Т тихомирити |
тихомиритися ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тихомирити
Борис Грінченко
1924
Тихоми́рити, рю, риш, гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70.