Словарь української мови (1924)/тихомирний
Зовнішній вигляд
◀ тихомиритися | Словарь української мови Т тихомирний |
тихомирно ▶ |
|
Тихоми́рний, а, е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. К. Дз. 236. Нас тройко тихомирних у хаті. Г. Барв. 372.