Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тихосвітний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тихосвітний
Берлін: Українське слово, 1924

Тихосві́тний, а, е. Свѣтящій спокойнымъ тихимъ свѣтомъ. О, тихосвітна зоре! К. Дз. 186.