Словарь української мови (1924)/тлінний
| ◀ тлити | Словарь української мови Т тлінний |
тління ▶ |
|
Тлі́нний, а, е. 1) Тлѣнный. 2) Изможденный, истощенный. Рк. Левиц. У ньо́го ледь тлі́нна душа́ в ті́лі. Онъ еле дышетъ.
| ◀ тлити | Словарь української мови Борис Грінченко Т тлінний |
тління ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тлінний
Борис Грінченко
1924
Тлі́нний, а, е. 1) Тлѣнный. 2) Изможденный, истощенный. Рк. Левиц. У ньо́го ледь тлі́нна душа́ в ті́лі. Онъ еле дышетъ.