Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тобівка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тобівка
Берлін: Українське слово, 1924

Тобі́вка, ки, ж. 1) = Табівка. Гн. I. 59. 2) Ранецъ. Хоть ся женит, хоть не женит, не поможе жінка, однако мет вибивати теляча тобівка. Гол. III. 108.