Словарь української мови (1924)/тобівка
Зовнішній вигляд
◀ то | Словарь української мови Т тобівка |
тобілка ▶ |
|
Тобі́вка, ки, ж. 1) = Табівка. Гн. I. 59. 2) Ранецъ. Хоть ся женит, хоть не женит, не поможе жінка, однако мет вибивати теляча тобівка. Гол. III. 108.