Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/товба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
товба
Берлін: Українське слово, 1924

То́вба, би, ж. Неповоротливая, неуклюжая, толстая женщина; иногда о мужчинѣ: Отто з тебе товба. Шейк. Ум. То́вбочка.