Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/товкачів

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
товкачів
Берлін: Українське слово, 1924

Товкачі́в, че́ва, ве. Относящійся къ песту. Товкаче́ве вознесе́ніе. Шутливый отвѣтъ спрашивающему: какой праздникъ, особенно, если въ дѣйствительности праздника нѣтъ. Грин. I. 244.