Словарь української мови (1924)/товкачів

by Борис Грінченко

◀ товкачик

Словарь української мови Борис Грінченко Т товкачів

товкачка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Товкачі́в, че́ва, ве. Относящійся къ песту. Товкаче́ве вознесе́ніе. Шутливый отвѣтъ спрашивающему: какой праздникъ, особенно, если въ дѣйствительности праздника нѣтъ. Грин. I. 244.