Словарь української мови (1924)/товкущий

by Борис Грінченко

◀ товкуша

Словарь української мови Борис Грінченко Т товкущий

товпачити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Товку́щий, а, е. Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде? Черк. у. Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща. Мкр. Н. 12.