Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/токмити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
токмити
Берлін: Українське слово, 1924

Токми́ти, млю́, ми́ш, гл. 1) Прицѣниваться, нанимать. Шейк. 2) Распредѣлять, группировать. Шейк. Токмит волики на три плуженьки. Гол. II. 4.