Словарь української мови (1924)/толокувати
| ◀ толока | Словарь української мови Т толокувати |
толочанин ▶ |
|
Толокува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. Лебед. у. 2) Работать толокою. Г. Барв. 146.
| ◀ толока | Словарь української мови Борис Грінченко Т толокувати |
толочанин ▶ |
|
Словарь української мови — Т
толокувати
Борис Грінченко
1924
Толокува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. Лебед. у. 2) Работать толокою. Г. Барв. 146.