Словарь української мови (1924)/толочити

by Борис Грінченко

◀ толочення

Словарь української мови Борис Грінченко Т толочити

толочний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Толо́чити, чу, чиш, гл. Вытаптывать посѣвы, траву. Цуцу, босий! не толоч проса. Ном. № 11233. Паси, паси, коли хоч, тілько трави не толоч. Грин. III. 167.