Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/томити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
томити
Берлін: Українське слово, 1924

Томи́ти, млю́, миш, гл. Томить. Чому не лежиш, нащо ноги томиш? Драг. 3. Ручок своїх не томитимеш. Мил. 148. Побий моїх лихих, що душу мою томлять. К. Псал. 318. Своє серденько томлю. Грин. III. 394.