Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тонити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тонити
Берлін: Українське слово, 1924

Тони́ти, ню́, ни́ш, гл. Дѣлать тонкимъ, тонко рѣзать. Не тони, не мали: на цілий бохонець завали, бо ти видиш мою нужду, що я ззім. Шейк.