Словарь української мови (1924)/топелець
| ◀ топа | Словарь української мови Т топелець |
топило ▶ |
|
Топе́лець, льця, м. 1) Утопленникъ. Вх. Уг. 271. 2) Водяной бѣсъ, затаскивающій людей въ воду съ цѣлью ихъ утопить. Вх. Уг. 271.
| ◀ топа | Словарь української мови Борис Грінченко Т топелець |
топило ▶ |
|
Словарь української мови — Т
топелець
Борис Грінченко
1924
Топе́лець, льця, м. 1) Утопленникъ. Вх. Уг. 271. 2) Водяной бѣсъ, затаскивающій людей въ воду съ цѣлью ихъ утопить. Вх. Уг. 271.