Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/топелець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
топелець
Берлін: Українське слово, 1924

Топе́лець, льця, м. 1) Утопленникъ. Вх. Уг. 271. 2) Водяной бѣсъ, затаскивающій людей въ воду съ цѣлью ихъ утопить. Вх. Уг. 271.