Словарь української мови (1924)/топтатися
| ◀ топтати | Словарь української мови Т топтатися |
топтуватий ▶ |
|
Топта́тися, пчу́ся, чешся, гл. 1) Толочься на одномъ мѣстѣ. Шейк. 2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).
| ◀ топтати | Словарь української мови Борис Грінченко Т топтатися |
топтуватий ▶ |
|
Словарь української мови — Т
топтатися
Борис Грінченко
1924
Топта́тися, пчу́ся, чешся, гл. 1) Толочься на одномъ мѣстѣ. Шейк. 2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).