Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/топуз

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
топуз
Берлін: Українське слово, 1924

Топу́з, за, м. Родъ мѣднаго ножа, четверти въ три длиной, для ношенія за поясомъ — одинъ изъ войсковыхъ клейнод'овъ въ задунайской Сѣчи. КС. 1883. IV. 730.