Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/топцювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
топцювати
Берлін: Українське слово, 1924

Топцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Часто топтать. 2) — коло ко́го. Ухаживать за кѣмъ.