Словарь української мови (1924)/топчитися
| ◀ топчило | Словарь української мови Т топчитися |
топчій ▶ |
|
Топчи́тися, чу́ся, чешся, гл. Топтаться, суетиться. Роздігся і давай бродити по потічку, шукати загублі: топчився, топчився — не найде. Драг. 191.
| ◀ топчило | Словарь української мови Борис Грінченко Т топчитися |
топчій ▶ |
|
Словарь української мови — Т
топчитися
Борис Грінченко
1924
Топчи́тися, чу́ся, чешся, гл. Топтаться, суетиться. Роздігся і давай бродити по потічку, шукати загублі: топчився, топчився — не найде. Драг. 191.